Рівненскі радикали борються анонімками проти свободи слова?

Хоча анонімки, це інструмент тоталітарної радянської влади, схоже деякі сучасні політичні сили не гребують подібними засобами в боротьбі з тими, хто має альтернативну думку. Днями рівненські засоби масової інформації отримали анонімку на деяких місцевих журналістів. Цікаво, що саме на тих журналістів, яких не жалувала влада Януковича та всіляко тисла на ЗМІ. Влада інша, але історія повторюється.

Після викривальних публікацій рівненських журналістів, котрі стосувались діяьності партійців Радикальної партії Олега Ляшка на Рівненщині, на електронні скриньки рівненськийх ЗМІ надійшов анонімний лист. В ньому містились звинувачення в сепаратизмі на адресу журналістів порталу “Четверта влада” та кореспондентів проекту розслідувань Громадського телебачення “Слідство Інфо”.

На переконання журналістів порталу “Четверта влада” інформаційна атака в їх бік пов’язана з тим, що портал оприлюднив дві публікації. Одна стосувалась тиску ректора РДГУ Руслана Постоловського на викладачів звимогою йти у відпустку за власний рахунок. Інша – розслідування рівненських журналістів проекту “Слідство Інфо” про п’ять скандалів представників Радикальної партії Ляшка на Рівненщині.

Після публікації захищати ректора РДГУ, який відмовився відповідати на запитання журналістів, став його син Сергій Постоловський.

Він написав свою думку у групі “Рівненщина політична” в соцмережі Фейсбук, яка переросла в дискусію.

У соцмережі Сергій означив себе як політичного аналітика.

Під час скандалу з радикальним головою Рівненської облради Сергій Постоловський називав себе його радником на громадських засадах.

Також Сергій Постоловський був у списках партії Ляшка на виборах у Верховну Раду.

Під час виборів ректора РДГУ у 2015 році нардеп-радикал Андрій Лозовий вихваляв у соцмережах та на «джинсовому» ефірі місцевого телебачення ректора Руслана Постоловського і ганьбив усіх, хто критикує очільника корумпованого університету.

Не проминув університет Постоловського і лідер радикалів Олег Ляшко, який приїздив у Рівне для підтримки свого голови обласної ради:

Олег Ляшко і Руслан Постоловський в коридорах Рівненського державгого гуманітарного університету

Зранку наступного дня після викривальних публікацій на електронні пошти Рівненських ЗМІ з невідомої електронки надійшла анонімка:

Автор анонімки назвав журналіста Володимира Торбіча сепаратистом і приписав йому участь в якихось релігійних організаціях, які підтримували окупантів під час захоплення Криму. При цьому анонімка написана таким чином, щоб всі подумали на авторство УНСО та Сергія Пандрака.

Закінчується анонімка реченням: “Громадськість Рівненщини вимагає припинити відверту антиукраїнську діяльність Володимира Торбіча, спрямовану на розхитування соціально-політичної ситуації в регіоні”.

Сергій Пандрак у телефонній розмові каже, що не причетний до цієї анонімки.

– Я з дитинства чітко людині говорю в очі. Якщо щось пишу, то підписую. Або своїм позивним – Сергій Сивий, або своїм прізвищем, – каже співзасновник ГО «УНСО-Захід» Сергій Пандрак.

В анонімці один із абзаців наклепу повністю списаний із тексту, який під час виборів ректора РДГУ був оприлюднений з посиланням на сестру ректора Руслана Постоловського викладачку РДГУ Людмилу Шугаєву. Після цього перевірили властивості розісланого вордівського документу і побачили хто його автор – pastiks@gmail.com

А далі інтернет-пошуковики розповіли чия це електронна пошта.

Вона прив’язана до акаунту в соцмережі «Google +» Сергія Постоловського:

Вона включена в розсилку прес-служби Рівнеради, як пошта Сергія Постоловського:

Ця пошта також прив’язана до Фейсбук-акаунту політтехнолога:

– Однозначно, тут є всі ознаки цивільно-правового делікту з порушення особистих немайнових прав щодо недоторканності честі, гідності та ділової репутації, – коментує розіслану анонімкумедіа-юрист Олександр Бурмагін. – Проте, цей спосіб захисту прав також вимагає доведення і встановлення в ході розгляду справи в суді особи поширювача.

Якщо в ході зазначених вище дій особу встановити буде неможливо, то законодавство передбачає лише один спосіб захисту. А саме, «в разі, якщо особа, яка поширила таку інформацію, невідома (наприклад, при направленні анонімних або псевдонімних листів чи звернень, смерті фізичної особи чи ліквідації юридичної особи, поширення інформації в мережі Інтернет особою, яку неможливо ідентифікувати, тощо) суд вправі за заявою заінтересованої особи встановити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження. Така заява розглядається за правилами, визначеними розділом IV ЦПК” (п.13 Постанови Пленуму ВСУ №1 від 27.02.2015 р.)».

Намагаємось зателефонувати Сергію Постоловському, щоб поспілкуватися на цю тему. Але він слухавки не бере. У повідомленні відписує, що і не візьме.

“Не піднімаю, бо цей номер не для ва”. – написав Сергій Постоловский на повідомлення у “Фейсбуці” журналіста “4 влади” Дмитра Бондаря. на запитання про розіслану анонімку з наклепом на журналіста та чому зробив це з посиланням на УНСО.

“Яку анонімку? Ви щось плутаєте. Я не розсилаю анонімки, пане Дмитро” – відповів Сергій Постоловський.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *