Переворот у Рівненській облраді: бурштин, шахи та фактор Острога

“Аннушка уже купила подсолнечное масло, и не только купила, но даже и пролила. Так что заседание не состоится”, – ці слова Воланда з роману Булгакова “Майстер і Маргарита”, мабуть, найкраще проілюструють те, що відбулось у Рівненській обласній раді. Щоб зрозуміти глибше події у сесійній залі минулого тижня, потрібно встановити причинно-наслідковий зв’язок. Тому почнемо з того дня, коли новообрана обласна рада зібралась на свою першу сесію…

Початок кінця

Нагадаємо читачу, як проходило обрання голови Рівненської облради. Вже після перших результатів виборів переможці почали активно працювати над розподілом влади і керівних посад. Основних претендентів на обласний “престол” було троє: Юрій Благодир і Михайло Кириллов від БПП “Солідарність” та Микола Кучерук від ВО “Батьківщина”. Цікаво, що Юрія Благодира активно підтримувала фракція «Солідарність», а Михайла Кириллова просували депутати з фракції партії “Конкретних справ”. Однак екс-нардеп та голова фракції “Батьківщинf” Микола Кучерук не бажав поступатись власними амбіціями та вирішив заручитись підтримкою столичного партійного керівництва. Про це сайт “ВСЕ” писав у матеріалі “Рівненщину віддають Ляшку через бурштин та непоступливість Кучерука?” І тут почалось…

Не буду переповідати всі деталі національної гри місцевих еліт під назвою «боротьба за владу». Цікавий читач може дізнатись про все у матеріалі “Театр “Рівненська облрада”: Ляшко, Кириленко і Юля в ефірі” на нашому сайті. Зазначу лише, що доки місцеві партійні лідери ділили посади, у Києві розписали ситуацію по-своєму. До Рівного відправили “десант” із дванадцяти народних депутатів. І переламавши незгодних, як кажуть, “через коліно”, обрали головою облради депутата від “Радикальної партії Ляшка” Володимира Ковальчука.

Олег Ляшко та Володимир Ковальчук у день його обрання головою Рівненської облради

Вже після обрання Ковальчука головою, перетнулись із ним на вході до сесійної зали. Я простягнув руку для вітання, а далі між нами відбувся приблизно наступний діалог:

– Дякую, – відповів на рукостискання Володимир Ковальчук.

– За що? – не зрозумів я.

– Ну ти ж, мабуть, підійшов мене привітати з обранням, – припустив Ковальчук.

– Ні, я просто вітаюсь із тобою. Думаю, тут не вітати потрібно, а співчувати. Навряд чи вони (показуючи на сесійну залу) пробачать вам те, як ви їх публічно поставили раком. Навіть не уявляю, як тепер налагоджувати роботу. Та й обрання… Тут немає нічого спільного з демократією і децентралізацією.

– Все буде добре, я працюватиму на добробут жителів області, – з якоюсь піонерською рішучістю сказав пан Володимир.

На мою думку, крах голови облради Володимира Ковальчука був закладений саме того дня. А події наступних кількох тижнів просто пришвидшили процес.

Пропоную залишити за дужками порядність, патріотичність і демократичність місцевих бізнесово-партійних еліт. Візьмемо до уваги лише той факт, що у них є ресурс, амбіції та вплив, який і використовується для вирішення тих чи інших задач. І це перша проблема, яку потрібно було вирішувати новообраному голові. Діалог – ось те слово, яке мало стати головним у словнику очільника облради та принципом у роботі. Однак замість діалогу молодий керівник Володимир Ковальчук почав активно наживати опонентів. Вже наступного дня після обрання він зумів мобілізувати проти себе місцевих журналістів. Приводом стала спроба тиску на журналістку Інну Білецьку. А згодом і казус зі спробою задобрити представників ЗМІ квітами, купленими за бюджетні гроші. І це далеко не всі «штанги» новообраного голови. Щоб дізнатись більше деталей – читайте матеріал “Голова Рівненської облради: три “штанги” за один тиждень”. Ми ж ідемо далі…

Бурштиновий відтінок

Взагалі таку цікавість до Рівненщини і розподілу впливів у місцевій владі пов’язують із незаконним видобутком бурштину. Відразу після відставки Володимира Ковальчука радикали заявили, що це результат змови бурштинової мафії. Усе для того, щоб усунути радикалів, котрі нібито намагались здолати бурштинову проблему.

Схоже, на Рівненщині всі події пов’язують із бурштином

Однак і самих соратників Олега Ляшка звинувачують у спробах підібрати під себе основні “бурштинові” потоки. Аргументом на користь цього твердження може бути хоча б те, що в лавах рівненських радикалів багато тих, кого називають “бурштинщиками”. Зокрема, депутат Рівненської облради Олександр Васильєв, більш відомий на Поліссі, як “іспанець”.

Мат у два ходи

Володимир Ковальчук – шахіст, голова Рівненської обласної федерації шахів. Здавалося б, хто-хто, а він мав би прораховувати варіанти розвитку подій та результати ходів. Однак у сесійній залі в минулу п’ятницю складалось враження, що радикали грають не в шахи, а максимум у “чапаєва”. Про те, що готується спроба оголосити голові облради недовіру, політичні і навколо політичні кола знали ще напередодні. Зі столиці на підтримку одно партійця приїхав народний депутат Андрій Лозовий. Інший нардеп – Сергій Євтушок від ВО “Батьківщина” – теж був у сесійній залі. Однак у процес не втручався, і склалось враження, що мав на меті лише спостерігати за перебігом подій.

Голосів для відставки ніби вистачало. Про це в неофіційних розмовах казали самі депутати. Однак майже всі висловлювали сумнів, що відставка буде. Недовіра між партнерами з інших фракцій не давала впевненості, що у вирішальний момент у когось не зміняться плани. Такі ситуації не раз траплялись в обласній раді.

На мій погляд, Володимиру Ковальчуку після пропозиції депутатів внести в порядок денний питання про оголошення недовіри голові варто було взяти перерву. Провести переговори з депутатами та поставити на голосування питання про включення оголошення недовіри до порядку денного. Взяти слово і наполягти, щоб питання було розглянуто на другому пленарному засіданні і після того, як голова представить звіт про свою роботу на посаді. Словом, потрібно було робити все, щоб отримати відстрочку. І в жодному разі не починати відкриту конфронтацію з залом.

Паузу варто було б використати для діалогу з тими, хто сумнівається. Потрібно було б висмикнути із антирадикальної коаліції 10-12 депутатів, щоб при голосуванні за недовіру просто не вистачило голосів. Однак Ковальчук із радикалами пішли, що називається, “буром”.

У сесійній залі наростала напруга. Образи і звинувачення з вуст членів фракції РПЛ на адресу депутатів із “Солідарності” і “Батьківщини” мобілізували їхніх опонентів. Ті, хто ще вагався, остаточно вирішили голосувати за недовіру.

Останнім мобілізаційним фактором було те, що Ковальчук, попри протести депутатів, поставив на голосування порядок денний сесії. На табло засвітилась цифра 12 – “за”. Це означало, що радикали в сесійній залі залишись без союзників. А організаторам перевороту додало упевненості, що задум вдасться. Попри те, що Ковальчук оголосив, що він закриває сесію і йде з зали, засідання продовжилось. І це ще один серйозний прокол радикалів. Перед тим, як приймати таке рішення, варто було б уважно прочитати регламент. Адже там є чіткий пункт про те, що в разі відмови головою вести засідання це робить перший заступник. Так і сталось. Екс-голова Сарненської райради, а нині перший заступник голови Рівненської облради, депутат від ВО “Батьківщина” Микола Драгончук продовжив сесію. А демарш Володимира Ковальчука додав злості і рішучості депутатам.

Одна з головних ролей у подіях у сесійній залі Рівненської облради дісталась Миколі Драгончуку

Тут варто зазначити, що серед депутатів йшла мова про усунення Ковальчука, але про призначення нового голови говорили з невпевненістю. Припускали, що з цього питання ще можуть бути переговори і консультації. Хоча Олександра Корнійчука ще три місяці тому називали основним претендентом на посаду голови від БПП “Солідарність”. Це сталося після того, як стало зрозуміло, що і Благодир, і Кириллов не мають шансу на отримання більшості голосів депутатського корпусу.

Оголошення недовіри та призначення Олександра Корнійчука новим головою пройшло швидко з результатом 44 голоси за. Схоже, окрім радикалів, не голосували депутати від УКРОПу. Однак це лише моє припущення.

Фактор Пасічника

Як на мене, на сьогодні одним із найвпливовіших людей на Рівненщині є Ігор Пасічник. Так, саме ректор Національного університету “Острозька академія”, а не партійні боси, на мій погляд, має серйозний вплив в області. Такий висновок напрошується, якщо проаналізувати кадрову ситуацію в керівництві Рівненщини останнім часом.

Новообраний голова Рівненської обласної ради Олександр Корнійчук є випускником та викладачем “Острозької академії”. Відразу після обрання він поїхав до Острога, де в стінах рідного ВНЗ отримав урочисте благословення від ректора.

Після обрання головою Рівненської облради Олександр Корнійчук (ліворуч) поїхав за благословенням до ректора “Острозької академії” Ігоря Пасічника

Тут варто додати ще кілька штрихів. Олександр Корнійчук – це останнє призначення ще одного випускника і викладача академії, екс-голови Рівненської ОДА Сергія Рибачка. Саме з його подачі, незадовго до звільнення, Корнійчук зайшов у коридори обласної ради і працював керівником апарату облдержадміністрації. Депутатом обласної ради пан Олександр став по округу, де раніше обирався Ігор Пасічник. Він поступився округом і підтримав свого екс-випускника і викладача. По суті, ректор “Острозької академії” забезпечив Корнійчуку перемогу і здобуття депутатського значка.

Як би там не було, але картинка мені видається саме такою.

Більше інформації і відповідей на запитання дізнаємось вже за кілька днів від голови фракції “Батьківщина” Миколи Кучерука та голови облради Олександра Корнійчука, котрі будуть гостями найближчих випусків програми “Тіньовий сектор” на сайті “ВСЕ”. 

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *