Нова політична реальність Рівненщини: двоголова влада

Колись Рівненщина була провінційною областю, про яку мало згадували в Україні. Часто на фразу: “Я з Рівного” можна було почути: “А це де?”. Ситуація кардинально змінилась під час революції і змінюється до нині. Спочатку, коли мова заходила про Рівне, згадували Сашка Білого і його автомат. А тепер відразу питають про бурштин. І ось з’явилась ще одна унікальна обставина, котра вирізняє нашу область серед інших регіонів України. Волею найчеснішого та найнепідкупнішого суду, в Рівненській обласній раді тепер два голови.

Де початок?

Якось не заладилось ще з неділі. Яценюк та тренерський штаб НК “Верес” пішли у відставку. Кожен у свою, але одночасно. Понеділкова стрічка новин обіцяла майоріти новинами про потенційного нового прем’єра, Кабмін та рівненськими навколофутбольними сенсаціями. Так би й було, якби не креатив місцевої Феміди.

Суддя Рівненського окружного адмінсуду Андрій Сало частково задовольнив судовий позов екс-голови Рівненської облради Володимира Ковальчука, тим самим визнавши законність обрання новим головою облради Олександра Корнійчука. Фішка в тому, що суд задовольнив позов Ковальчука в частині поновлення останнього на посаді голови облради, однак відхилив позовні вимоги у частині незаконності обрання головою Олександра Корнійчука.

І як тепер розуміти ситуацію? Виходить, депутати Рівненської обласної ради не зовсім законно звільнили Ковальчука, однак абсолютно законно обрали головою Корнійчука. Вибачайте, але навіть у мене, людини, котра давно пише про політику і знайома з тим, як крутяться шестерні у цьому механізмі, мало не “завис” мозок. Тобто в одному рішенні суддя визнав, що головою є Олександр Корнійчук (бо законно обраний) і Володимир Ковальчук (бо незаконно звільнений). Як таке можливо?

Ніколи не міг подумати, що колись ставитиму у приклад футбольних суддів, але саме це зараз робитиму. На вихідних відбувся матч прем’єр-ліги “Зоря” – “Дніпро”. На 57-ій хвилині, виконуючи вільний удар після фіксування арбітром оф-сайду,  голкіпер “Дніпра” Ян Лаштувка забиває через все  поле гол у ворота “Зорі”. Цей гол цілком тягнув би на унікальність. Таке рідко трапляється у футболі. Однак арбітр матчу його не зарахував. Його логіка проста: з вільного удару не можна напряму забити гол (щоб жоден інший гравець не торкнувся м’яча – авт.). Після оф-сайду було призначено саме вільний удар. М’яч після удару Лаштувки пролетів через все поле у ворота суперника і жоден інший гравець його не торкнувся. Значить гол забитий, так би мовити, незаконно.

Уявіть, якби суддя матчу прийняв би рішення, що Ян Лаштувка «незаконно» пробив вільний удар, але “законно” забив гол… Якщо суддя визнав би незаконними і гол, і удар, то довелось би знову виконувати вільний удар. Якщо ж і удар, і гол були б визнані такими, які відповідають правилам, то на табло був би інший рахунок. Так у футболі, а ось у житті, за логікою суду, може бути інакше. Пробачте, але це нагадує приказку про бажання з’їсти рибку і одночасно отримати задоволення. 

Та залишимо в спокої Феміду та причини такого рішення і поглянемо на питання ширше. Так би мовити, встановимо причинно-наслідковий зв’язок. На моє глибоке, але суб’єктивне переконання, причину нинішньої ситуації варто шукати на першій сесії Рівненської обласної ради. Ну нічого путнього не народиться, якщо його почали в насильницький протиприродній спосіб.

Я маю на увазі обрання Володимира Ковальчука під тиском десятка народних депутатів, котрі приїхали до Рівного реалізувати столичний “договорняк”. Це, в свою чергу, спровокувало протистояння і спротив місцевих політичних еліт. Відставка Ковальчука було лише питанням часу. Та й спосіб вже теж, схоже, мало кого цікавив. Одне порушення потягнуло за собою інше. І як результат, маємо абсурдну, анекдотичну ситуацію. Країна сміється – Рівненщина, не виключено, заплаче.

Міряння легітимністю

Подвійне рішення суду заводить ситуацію в глухий кут . Хто має бути головою облради і на основі чого? Яка частина рішення головніша: про поновлення Ковальчука чи законність обрання Корнійчука?

Депутат від Радикальної партії Ляшка Володимир Ковальчук вважає, що саме те, що суд вирішив поновити його на роботі, має більшу силу.

– Є один легітимний, законно обраний голова облради – Володимир Ковальчук. Корнійчук, якщо він мужик, має вийти з кабінету і допустити мене туди. Я після мого незаконного звільнення зібрав речі і вийшов з кабінету. Я не тримався за крісло, за штори. Але Корнійчук виявився не мужиком і втік. Отже, тепер ми будемо мати справу з виконавчою службою, – сказав Володимир Ковальчук.

Дивіться також: Голова Рівненської ради розповів, хто його просуває в політиці та про майбутнє області

На уточнююче запитання, що рішенням суд також визнане законним обрання головою Олександра Корнійчука, пан Ковальчук відповів:
– Як кажуть професійні юристи, а не ті прихвосні, які в Корнійчука, головну силу має перша частина про поновлення мене на роботі. І він (Корнійчук – авт.) мав би написати заяву, що складає повноваження після того, як його обрали з порушеннями чого тільки можна, – додав Володимир Ковальчук.

Олександр Корнійчук та Володимир Ковальчук

Дещо обережніший у висловлюваннях депутат від БПП “Солідарність” Олександр Корнійчук. Цей голова облради вважає, що суд і депутати мають розібратись.

– Маємо юридичну колізію: суд визнав  моє обрання законним і суд зобов’язав поновити на посаді голови облради Володимира Ковальчука. Подібних прецедентів ще не було.  Тому ми звернулись до суду, аби нам роз’яснили, як діяти далі . Бо, по суті, у нас зараз два голови. В законі є поняття “обрати голову”, але немає “призначити”. Поки що я є законно обраним головою з правом підпису. У будь-якому разі остаточне рішення мають приймати депутати обласної ради, – сказав Олександр Корнійчук у своєму коментарі сайту “ВСЕ”.

Дивіться також: Голова Рівненської облради розповів про друзів, які допомагають в кар’єрі, та нюанси “люстрації” Шершуна​

Тим часом маємо ситуацію фактично двовладдя. Тепер навіть директори комунальних підприємств, шкіл, лікарень, котрі підпорядковуються облраді, можуть обирати, чиї рішення виконувати. А депутати – вирішувати, на яку сесію ходити. Адже, за регламентом, саме голова облради скликає і веде засідання ради. Але хто його підпише: Ковальчук, Корнійчук чи обоє?

Двовладне безвладдя

По суті, Рівненщина залишається без влади взагалі. І справа тут не лише у двоголовості Рівненської обласної ради. Голову Рівненської облдержадміністрації Віталія Чугуннікова вже давненько не бачили в робочому кабінеті. Керівник області знаходиться то у відпустці, то на лікарняному, то у  відрядженні. На мою думку, це теж вина чи, скоріше, результат протиприродності процесу. Ще коли Віталія Семеновича мали призначити головою облдержадміністрації, обізнані джерела говорили про небажання Чугуннікова йти в кабінет №1. Ось, і маємо те, що маємо.

Нині, як стверджують ті ж обізнані джерела, Віталій Семенович дуже багато часу проводить у столиці. У списку кандидатів у нардепи від БПП від депутатського значка Чугуннікова відділяє лише шість позицій. При формуванні нового уряду список пропрезидентської партії точно посунеться. Адже в оновленому Кабміні, вочевидь, знайдеться не один портфель для депутатів із Блоку Петра Порошенка, починаючи від Гройсмана і Луценка і закінчуючи більш дрібними фігурами.

Нинішній голова облдержадміністрації, вочевидь, із великим задоволенням проміняв би проблемне крісло бурштинового краю, на більш спокійне – парламентське. Однак є й ті, котрі хочуть у його нинішній кабінет. Претендентом №1 тут варто розглядати депутата облради від БПП “Солідарність” Юрія Благодира. У нього не вийшло стати головою обласної ради. Але навряд чи політик його калібру задовольниться звичайним депутатством. Кажуть, Юрій Анатолійович зараз теж переважно в Києві, поближче до Печерських пагорбів, де приймаються кадрові рішення.

Юрій Благодир та Віталій Чугунніков

Ідеальна для пропрезидентської сили конструкція: Благодир – голова облдержадміністрації, Корнійчук – голова обласної ради, Чугунніков – нардеп. Зрештою, повернення Ковальчука в крісло голови облради теж не надто псує конструкцію. За ним у сесійній раді стоїть лише фракція “Радикальної партії Ляшка”. Ну і ситуативно можуть стати союзниками депутати з “УКРОПу” і “Свободи”. Але для цього має вдало скластись ситуація. І залежатиме вона багато в чому знову ж таки від волі Києва. Простіше кажучи, наскільки новій коаліції будуть потрібні голоси фракції Ляшка у парламенті, настільки й є шанси Ковальчука залишитись головою облради. Це в тому випадку, якщо він повернеться у кабінет голови…

І навіть повернувшись, над Володимиром Ковальчуком постійно нависатиме привид звільнення. Адже голосів “Батьківщини”, БПП “Солідарність”, партії “Конкретні справи” вистачить для оголошення недовіри і обрання нового голови. Зробити це вони можуть у будь-який момент і вже з дотриманням усіх можливих процедур. Єдиний вихід, якщо їм пообіцяють щось, від чого депутати не зможуть відмовитись, забувши про амбіції і образи.

Словом, ситуація “БРЄД”. І чомусь пригадується монолог професора Преображенського з роману Булгакова “Собаче серце”…

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Боротьбу за крісло голови Рівнеоблради висміяли в “Coub”

Суддя поновив Володимира Ковальчука на посаді голови Рівнеоблради, – реакція соцмереж

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *